• 5/31/2014
• 1489
• 0

Загальна довжина залізниці — 123 км, ширина колії — 750 мм.
Перша черга Боржавської вузькоколійки введена в експлуатацію 23 грудня 1908 року. Залізниця використовувалась передусім для перевезення деревини з гірських масивів Полонина Боржава та Великий Діл в Закарпатську низовину для подальшого транспортуванні та переробки.
Головна гілка пролягла вздовж річки Боржави, що й дало назву залізниці. У верхів’ях річки колія розгалужувалась на кілька гілок, які вели до віддалених гірських лісорозробок. Нині в експлуатації залишається гілка Виноградів — Хмільник — Іршава, а також Берегово — Хмільник. Залізницю використовували і далі використовують але вже не для перевезення вантажів, а для пасажирських перевезень. Пасажирські потяги складаються з локомотива і декількох (1—4) вагончиків. У кожному селі, через яке проходить залізниця, споруджені невеликі станції. На сьогодні регулярні пасажирські перевезення здійснюються між станціями Виноградово – Хмільник, а від недавна кожну суботу потяг приїжджає і в Іршаву.
В минулому році з нею сталася проблема, поломка приводу компресора, який забезпечує живлення всієї гальмівної системи поїзда. І як то зачасту в нашій державі буває, ремонтувати Анцю грошей не було. Хоч чиновники нас вічно запевняють, що гроші виділяють, правди в тих словах мало. Вона є місцевою Швейцарією, яку ми втрачаємо.
Приємно, що є небайдужі люди до долі історично цінного потягу. Вже майже 10 років існує громадське об’єднання «Боржавська ініціатива». Небайдужі люди вирішили самі зібрати кошти на ремонт вузькоколійки. І як би то дивно не звучало найбільше допомоги надійшло від людей з закордону. За рахунок зібраних коштів Друзів Боржавської вузькоколійки, а також машиністів тепловозних бригад, на тепловоз ТУ2-098 встановлено новий допоміжний генератор.
Існує багато думок, з приводу того чи доцільно використовувати потяг чи його краще продати, але є один факт який змушує задуматися. Анця Кушницька наша місцева історія про яку знають далеко за межами України, на котрій каталися наші батьки та діди. Тепловоз заслуговує на життя як пам’ятник історії і як діючий туристичний об’єкт!
Періодично влаштовуються екскурсії на потягу по станціям, і ще смачно погодують бограчем і розкажуть купу цікавих історій з життя Анці. Нещодавно на ній каталися туристи з Швейцарії. Вони з захопленням фотографували поїзд, спостерігали за маневрами які виконує поїзд коли розвертається на станції Хмільник, та були здивовані побачивши семафор (хоча й не робочий). 
Прикро визнавати, що до станції від котрої має своє прізвище в с. Кушниця, потяг вже не доїде, позаяк колію в той бік розікрали на металобрухт.

Євгенія Шутка