-
5/25/2020
-
972
-
1
У невеликому селі Дешковиця, що на Іршавщині знаходиться одна з найстаріших дерев'яних церков району
Михайло Сирохман пише:
"Село Дешковиця розташоване на високому пагорбі. Церкву Покрови Пресвятої Богородиці було збудовано з дуба в селі Сільце в першій половині ХVIII сторіччя. Тоді вона була триверхою церквою бойківського лемківського типу.З того часу збереглися зруби, два заломи колишнього шатрового верху над навою, шатрова стеля над вівтарем. Храм перевезено в Дешковицю у 1839 році й перебудовано, про що зберігся напис на широкій площині одвірку. До головного фасаду бабинця майстерно прибудовано двоярусну каркасну галерею. Над бабинцем височіє квадратна в плані вежа з глухим підсябиттям і двоярусним бароковим завершенням. Фасади храму урочисті й витягнуті по вертикалі. Конструкія відкритого ґанку береже соковиті деталі народного майстрування. Архаїка виявляється у різьбленні одвірків, у формі вікон.
Храм ремонтовано 1927 року. У 1967 році місцеві майстри вкрили дахи новим буковим ґонтом, арки голосниць на вежі зашили вертикально дошками, бляха вкрила барокове завершення вежі.
Велика каркасна двоярусна дерев'яна дзвіниця Покровської церкви, збудована, очевидно, у 1839 році, належить до найцікавіших пам'яток цього жанру. Могутня дубова конструкція виграє на сонці живописними відтінками ґонтового покриття. Плавні увігнуті площини шатрового верху над аркадою голосників розповідають про стародавню майстерність у роботі з деревом. Пам'ятки творять один з кращих архітектурних ансамблів краю. Знову вражає гра силуетів: зі сторони бічних фасадів частини церкви виглядають досить об'єємними, а з головного фасаду церква захоплююче струнка. На жаль, недавно неприпустимо близько до древньої перлини збудували нову банальну цегляну церкву і це відразу поставило під загрозу існування пам'яток" [М.Сирохман. П’ятдесят п’ять дерев’яних храмів Закарпаття. К.: Грані-Т, 2008].
В 90-х роках поруч почали будувати типовий кам'яний храм. Тогочасний губернатор Закарпаття Віктор Балога запропонував перенести храм до Ужгорода. Вже була підготована площадка, та місцева громада висунула надто жорсткі умови і храм залишився на місці. Фактично він повільно пропадає бо службу Божу здійснюють в новому типовому, мурованому храмі.
За фото вдячні: Юрій Крилівець