• 8:05 PM
  • понеділок , 17-лютого-2020

Майбутній фармацевт із творчою іскоркою

  • 1/22/2020
  • Перегляди 1048
  • Коментарі 1

Спрагнене сонечко ковзає своїми тендітними й ніжними долонями по квітках чи наполегливо гладить кволу травичку, яка по-бунтарському пробивається із землі.

Нетерплячий вітерець грається із затятим листячком дерев. Нахабний дощик пестливо стукається в шибки… Для когось це доволі буденні прояви природи, а Вікторії Совтан з Іршави подібні миті слугують за живильну криницю творчості. Дівчина вже видала свою першу збірочку під назвою «Кричу й мовчу водночас». Цікаво, що нині вона навчається на 2 курсі Берегівського медичного коледжу і в майбутньому планує стати фармацевтом. 

Вікторія закінчила Іршавський ліцей. Бібліотекарка цього закладу Іванна Артиш, організовуючи різноманітні заходи, помітила потяг дівчини до творчості. Якось у 2016 році запропонувала юному обдаруванню написати вірш на військово-патріотичну тематику для одного з конкурсів. Дівчина й сама дуже зраділа, що у неї непогано вийшло. Це підштовхнуло й надалі розвивати талант. Одна за одною у, так би мовити, солодких муках народжувались поезії. Не раз доводилось хутко шукати ручку чи олівець та клаптики паперу, аби занотувати спонтанні думки й емоції у віршованій формі. В основному вони про любов, природу, близьких людей, патріотизм тощо. Декілька своїх перших творів представила у районній бібліотеці. А вже восени 2018 року у ліцеї Вікторія презентувала свою збірку «Кричу й мовчу водночас». До неї ввійшло близько сорока віршів. Кілька її примірників залюбки подарувала однокласникам. 

Виявляється, родичі дівчини теж плекають любов до творчості. Батько полюбляє грати на гітарі. Її дядько Ярослав Шелельо є художником і малює незрівнянні картини. Брати дідуся по маминій лінії досить непогано пробували римувати слово. 

Українська та зарубіжна літератури були для Вікторії одними з улюблених предметів у ліцеї. Зачитувалася віршами Володимира Маяковського, Сергія Єсеніна, Марини Цветаєвої. Із поетів-сучасників захоплюється творчістю Ліни Костенко, Сергія Жадана. Вважає, що мова не повинна стати бар’єром у пізнанні літературних надбань різних народів. Важливо, які художні засоби письменники використовували, як вміли створити художній образ, передати емоції тощо. 

Якось юній поетесі пропонували пов’язати свою долю із красним словом і запрошували на навчання до столиці, однак вона відмовилась. Їй завжди подобались професії вчителя та фармацевта. Все ж свій вибір зупинила на останній. Після закінчення Берегівського медичного коледжу має намір продовжити навчання зі своєї спеціальності у вищому навчальному закладі Львова чи Івано-Франківська. Мріє відкрити власну мережу аптек. Але й полишати творчість теж не збирається. Вона дає юному обдаруванню можливість отримати душевне задоволення, відпочити, як то кажуть, переключитися на іншу хвилю. 

Після видання збірки дівчина написала чимало нових віршів. Їх також хоче винести на розсуд читача. До речі, наразі працює над романом. В його основу ляжуть паралелі певних подій у Франції в 19 столітті із сучасністю. Вікторія має на меті показати, в чому люди, образно кажучи, пішли вперед, а в яких планах деградували. Вона багато літератури читала про Францію, Туреччину, Грузію. 

Дівчина дещо обпеклась на досягненнях техніки. Ми якось звикли, що письменник повинен мати рукопис твору. Свій роман вона почала відразу набирати на комп’ютері. Якимось дивом кілька сторінок зникли, довелося починати все спочатку. Але це аж ніяк не відштовхнуло, можливо, деякою мірою відшліфувало написане. У вільний час робота над твором продовжується. 

Ще одна творча грань Вікторії – захоплення малюванням. Ходила на уроки до керівника народної студії образотворчого мистецтва «Боржавська фантазія» Любові Микити. Дівчині до вподоби малювати олівцем пейзажі. Можливо, з часом у неї виникне бажання навіть ілюструвати власні книги. 

Словом, у юної поетеси чимало задумів, над реалізацією яких наполегливо працює. Є надія, що ще неодноразово потішить нас свіжим та добре
виплеканим віршиком чи оригінальним романом.   
 
Іван КОПОЛОВЕЦЬ    

Коментарі (1)
Гість
1/25/2020 1:29:12 PM  |  IP: 46.211.21.***
На останю копіку ходив бим до такої на ліки. Лиш бим на нів поникав та став бим здоровим

Prev1Next
Додати коментар
Введіть число
 
Використання матеріалів сайту дозволено тільки за згодою редакції "Irshava News" та наявності активного гіперпосилання на джерело. Всі права на тексти, зображення і відео належать їх авторам.
Підписка Контакти
RSS irshava.news@gmail.com
Facebook +38 096 730 15 29
ВКонтакте
Партнери
© 2014 Irshava News