• 6:54 AM
  • п'ятниця , 15-листопада-2019

Богдана ДИКА: «Не варто прагнути того, чого легко можна досягнути»

  • 9/13/2019
  • Перегляди 3915
  • Коментарі 0

Ця дівчина навесні 2017 року стала шкільною «зіркою» всеукраїнського масштабу. Комусь може здатися, що це занадто гучно звучить. Та, чесно кажучи, мова йде просто про справедливий та феєричний успіх юної іршавчанки, який став результатом кількарічної копіткої праці.

Богданка Дика, будучи ученицею тоді ще Іршавської гімназії, здобула «золото» на всеукраїнській олімпіаді з української мови та літератури. Таким чином, вона зайняла почесне місце у невеличкому списку тих шкільних інтелектуалів, котрі зі згаданого предмету підкорили найвищу вершину в країні.    

Цікаво, що саме життя дівчини багате на парадокси. Один з них полягає у тому, що весь час вона торувала стежку філолога, а нині навчається на ІІ курсі факультету міжнародних відносин Львівського національного університету ім. Івана Франка за спеціальністю «Міжнародні економічні відносини». Чому так вийшло, а також ще багато непересічних моментів із біографії цікавої і приємної Богданки вдалося дізнатися у нещодавній розмові із нею. Впадало в око і те, що під час спілкування дівчина просто смакувала словом.     

Шкільні висоти

Якось хочеться сказати доволі відому філософську фразу: «Усе має свій початок і кінець». Так, на жаль чи на щастя, шкільні роки Богданки Дикої канули у Лету. Безперечно, вони вилискують здобутками. Але хто і коли махнув для неї отим символічним прапорцем на старті?! Дівчина почала брати участь у різних олімпіадах і конкурсах ще з третього класу. Зрозуміло, що спочатку її старання не увінчувалися особливим успіхом. 

Напевно, якийсь переломний момент настав тоді, коли зайняла шосте місце на ІІ районному етапі Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. Після цього конкурсу задумалася над тим, що може досягти кращого результату, для чого їй потрібно просто більше викладатися. А колись поринути у глибинний чарівний світ рідної мови та літератури Богданку надихала Ірина Семенівна Каналош. Згодом потенціал дівчини у згаданому напрямку розкрила директор Іршавської гімназії Наталія Юріївна Онисько. Все це давало свої неабиякі плоди. 

Вже у сьомому класі юна іршавчанка на районному етапі олімпіади з української мови та літератури була найкращою. Через рік на обласній олімпіаді з цих предметів вона зайняла третє місце. Навчаючись у дев’ятому класі, спробувала сили на Міжнародному мовно-літературному конкурсі учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка. Тоді піднялася на другу сходинку п’єдесталу в Україні. 

У 2017 році в Білій Церкві зібралися школярі з усієї країни і мізкували над різними складними завданнями з української мови та літератури. Найкраще їх виконати вийшло у Богданки Дикої, тобто на цій олімпіаді вона одягнула жовту майку лідера. Після того була однією з 10 номінантів на стипендію імені Тараса Шевченка, яку їй мали виплачувати щомісячно протягом навчання в 11 класі. Щоправда, з якогось дива відповідні документи Кабмін підписувати не поспішав, тому довелося пооббивати не один поріг різних установ. Зрештою, зароблені розумом гроші дівчина отримала, будучи вже студенткою. Та й то їх вишукала місцева влада. Оце так іноді у нас полюбляють заохочувати талановитих дітей!  

До речі, в 11 класі Богданка на всеукраїнській олімпіаді з української мови та літератури, яку провели у Вінниці, зайняла третє місце. Аби бути другою, їй не вистачило лише одного балу. І тут не можна оминути увагою один парадокс. Серед завдань на олімпіаді було написання твору про власне бачення психологічної новели «Я (Романтика)» Миколи Хвильового. За це завдання дівчині поставили 5 балів із 15 можливих. Члени комісії, яка оцінювала роботи, дуже чіплялися до змісту твору. Мовляв, вони не погоджуються із думками школярки. Напрошується запитання: для чого тоді пропонувати ділитися власним баченням згаданої новели? Зрозуміло, що небезпідставно обурена дівчина подала на апеляцію, та, на жаль, результату це все одно не змінило. Але такий гіркий досвід загартував Богданку, зробив її ще сильнішою. 

Дівчині легко давалися як гуманітарні, так і природничі предмети. Дещо парадоксально, але факт. Вона ходила також на олімпіади з математики, хімії, фізики, біології, екології. Назавжди запам’ятались цікаві уроки математики, які проводила Руслана Василівна Козенюк. Найбільше Богданці подобалась теорія ймовірності. З української мови з особливою любов’ю вивчала синтаксис та лексикологію. Що стосується організації самого навчального процесу у школі, то, на думку дівчини, класи потрібно формувати, враховуючи нахили й інтереси учнів.  

Тримає марку успішності в  університеті 

Ще один крутий поворот долі. На одній із всеукраїнських олімпіад декан філологічного факультету Прикарпатського університету імені Стефаника запропонував тодішній школярці продовжити навчання саме в тому виші. На це вона дипломатично відповіла: «Вашу пропозицію я приймаю, але не впевнена, що філологія – це те, чим я хочу займатись в житті». Дівчина дуже довго вагалася: піти на журналістику чи все-таки обрати міжнародні економічні відносини. Зрештою, віддала перевагу останньому напрямку діяльності і зараз здобуває спеціальність «Міжнародник-економіст-перекладач». Каже, що неодноразово переконувалася:  вона на правильному шляху. Впевнена, що зможе в подальшому знайти гідну і високооплачувану роботу. 

Богданці властиво легко запам’ятовувати на слух те, що пояснюють і розповідають на парах. Тому нема нічого дивного в тому, що отримує підвищену стипендію і єдина на потоці літню сесію «закрила» автоматом. Показово, що на її потоці навчається аж 70 студентів. Словом, впевнено тримає марку успішності. 

У певні моменти бесіди з дівчиною складалося враження, що знаємося з нею вже досить давно. Як то кажуть, не встиг й оком мигнути, як перейшли на дещо іншу тему і почали говорити про плани і мрії. Почув від неї цікаву відповідь: «Не варто прагнути того, чого легко можна досягнути». На її думку, тоді просто не буде мотивації. Наразі вона досить глибоко вивчає макроекономіку. Хотіла б започаткувати власний готельно-ресторанний бізнес. Це забезпечило б їй певну незалежність, в тому числі й фінансову. До слова, гроші називає тільки інструментом для реалізації можливостей. 

  Як майбутній економіст, котрий, можливо, піде шляхом земляка Віктора Пинзеника, дівчина назвала «ліки» для нашої хворобливої економіки. Переконана, що необхідно створити більш сприятливі умови для малого та середнього бізнесу, а великий бізнес доречно буде відчутніше оподатковувати. Потрібно інвестувати у розвиток науки, особливо сучасних інформаційних технологій. Одне з ключових завдань – побороти корупцію, бо вона є гальмом для розвитку держави в цілому та економіки зокрема.  

Без мотивації ніяк

Безперечно, колись Богданку мотивували до навчання батьки: Михайло Михайлович та Надія Іванівна Дикі, а також бабуся Марія Андріївна Микита. Згодом дівчина і сама розуміла, що успіхи в школі потім конвертуються у здобутки в житті і непереборне бажання реалізувати себе, сповна розкривати власний потенціал.

Тепер, коли приїжджає додому зі Львова, буває, у теплу пору сідають з рідними на лавку у дворі й насолоджуються хвилинами, проведеними разом. Звісно, не обходиться без обміну новинами. Це така собі сімейна прес-конференція по-домашньому. 

Без сумніву, дівчина виправдано спрагнена висот. Може, якось і на урядове «крісло» замахнеться, аби навести лад в економіці країни. Хто знає…

Іван КОПОЛОВЕЦЬ

 

Коментарі (0)

Додати коментар
Введіть число
 
Використання матеріалів сайту дозволено тільки за згодою редакції "Irshava News" та наявності активного гіперпосилання на джерело. Всі права на тексти, зображення і відео належать їх авторам.
Підписка Контакти
RSS irshava.news@gmail.com
Facebook +38 096 730 15 29
ВКонтакте
Партнери
© 2014 Irshava News