-
9/10/2019
-
1398
-
0
Цьогоріч славетному борцю і силачу Івану Фірцаку з Білок, котрого ще за життя прозвали «Кротоном» та «Силою», виповнилося б 120 років.
Ця легендарна людина у ХХ столітті визнана найсильнішою на планеті. Окремі силові трюки Івана Федоровича й досі не можуть повторити. Він виступав у 64 країнах світу. У рідному селі 10 років тому на його честь перед місцевим будинком культури встановили пам’ятник, для якого позував відомий український силач Василь Вірастюк, а виготовив монумент скульптор Микола Глеба. Також режисер Віктор Андрієнко відзняв фільм «Іван Сила» за дитячою повістю відомого закарпатського письменника та журналіста Олександра Гавроша.
Минулої неділі з нагоди чергового ювілею від дня народження Івана Федоровича у Білках вперше провели оригінальні й колоритні силові змагання «Богатирська сила». Їх організатором виступив директор Іршавського туристично-інформаційного центру Михайло Штефаньо. Ці змагання чимось нагадували сільський варіант забавок стронгменів і водночас були покликані привернути увагу до окремих фактів із життя відомого на весь світ силача – нашого земляка. Спонсорами спортивного дійства виступили білківські брати Станки.
Знаменно, що змаганням передувала відкрита екскурсія біля пам’ятника Кротону. Під час цього заходу Михайло Штефаньо розповів усім охочим цікаві факти з біографії Івана Сили. Приємно було на цій екскурсії побачити внучку Івана Фірцака Ренату – доньку Зірки. Вона з трепетом відзначила, що дуже гордиться ним, вдячна Богу, що наділив дідуся величезною силою, яку той відшліфовував. Зауважила, що вважає його великим патріотом, адже, виступаючи у багатьох країнах світу, він все ж проживав у рідному селі, хоч мав для цього безліч інших варіантів. 
У «Богатирській силі» взяло участь 5 команд: «Більчани», «Греблянські орли», «Колобки», «Кіфлик», «Шиншила». Визначали кращу на основі результатів 9 видів змагань. Хлопці брали до рук шестиметрову дерев’яну колоду і перештовхували одні одних за умовні лінії. Відтак пробували невеличким залізним предметом поцілити в середину кількасантиметрової труби, вертикально поставленої на землю. Це такий собі білківський петанк.
Також гнули з відповідного дроту серце, як колись це робив Кротон із «цвяха-двохсотки». Дещо нестандартним був дартс, бо кидали дротики у шмат фанери з вирізаними на ній математичними фігурами різних розмірів. Учасники змагань також вбивали в землю дерев’яний кілок. Кидали вони і колесо з тачки на певну відстань, пробуючи ним збити якомога більше трубок. Це скидалося на сільський боулінг. Певною мірою конкурсанти зрозуміли непросту долю коня, бо тягнули і штовхали воза в підйом. Доволі нелегким був вид змагань, під час якого з точки А у точку Б й назад хлопці штовхали бортовий автомобіль «ГАЗ», який є у кадрах фільму про Івана Силу.
Вихованці важкоатлетів Юрія Світлика та Дмитра Шкарупи піднімали штангу. Глядачі із захопленням спостерігали за показовими виступами братів Юрія та Володимира Барзунів, а також Павла Чатея. Прикметно, що Юрій, котрий важить 29 кілограм, підняв штангу вагою 45 кг.
За підсумками результатів змагань визначили й переможців. Таким чином, «Греблянські орли» завоювали перше місце, набравши 35 балів. Другими з 27 балами були «Колобки». «Більчани» посіли третю сходинку, назбиравши 21 бал. Впадало в око, що команди не були збалансованими за віковою категорією, тому респект тим юнакам, які не побоялися позмагатися з дорослими дядьками.
Цікаво, що на цьому заході молодіжна організація «Довге хаб» зробила дитячу зону, де були різні майстер-класи та розмальовували пряники.
По закінченню змагань відбулася церемонія нагородження. Депутат райради та один із спонсорів заходу Петро Станко вручив кожній команді символічні кубки. Лідери отримали фінансову винагороду від родичів Івана Фірцака.
Варто відзначити, що «Богатирська сила» відбулася у Білках вперше. Під час цього дійства проводили традиційні неолімпійські змагання. Вони заслуговують на те, щоб проводити їх і в подальшому. Хотілося б, щоб наступного разу на них прийшло більше глядачів. Впевнений, що організатори зроблять програму заходу ще цікавішою, а потенціал для цього вони мають неабиякий. Не викликає сумнівів, що загалом це спортивне дійство припало усім до душі і залишило приємні спогади.
Іван КОПОЛОВЕЦЬ