• 14:45
  • вівторок , 16-жовтня-2018

Маловідомий факт — дочка Івана Франка протягом двох десятиліть проживала в селі Довге

  • 13.01.2018
  • Перегляди 949
  • Коментарі 0

Дочка відомого українського поета та громадського діяча Івана Франка Ганна два десятиліття проживала на Закарпатті, в селі Довге, що на Іршавщині. Деталі опубліковані у соцмережі на сторінці Transcarpathian Heritage. 


Ганна Франко (1892–1988) у 1919 році виїхала до Берліна з Місією Червоного Хреста для допомоги українським полоненим, де вийшла заміж за лікаря Петра Ключка. У 1921 році подружжя переїхало в Довге (на той час Чехословаччина), де Петро Ключко отримав посаду окружного лікаря.


В Довгому дочка Івана Франка з чоловіком прожили аж до 1939 року. Ось що вона писала в своїх споминах про цей період життя:


«...На Закарпатті в селі Довгім, куди мій чоловік дістав призначення на окружного лікаря, поклав він велику працю для піднесення здоровного стану населення. Зараз після війни стан здоров'я на Закарпатті був безнадійний. Тиф черевний і сипний, чорна віспа, дифтерія, шкарлятина й кір, коклюш і глисти, туберкульоза й сифіліс — це були щоденні явища, з якими треба було боротися.


Чоловік добився у чеського уряду заложення й побудування домівки для диспансеру Масарикової Ліги, яка мала всі засоби й можливості від уряду для поборювання цих десяткуючих населення недуг. Працював днями й ночами, маючи під своєю опікою 8 сіл. 20-літня праця увінчалася значним успіхом. Деякі недуги, як тиф і віспа, зовсім зникли, а інші значно зменшилися. Епідемії дитячих хвороб були поборювані зараз же в зародку, туберкульозні діставали сталу опіку й допомогу, а шкірні недуги підпали під сувору контролю й примусове лікування. Систематичні лекції на ці теми причинилися до культурного їй до національного усвідомлення місцевого українського населення.


Але вдячність населення була типова. Коли Гітлер передав у 1939 році Закарпаття мадярам — місцеві інтелігенти, «русскіє», поставили нас «под стєнку», щоб п'яні селяни нас розстріляли. Та все ж таки знайшлися чесні люди й наші приятелі, що не допустили до вбивства. Тоді мадяри протягом 24 годин насильно депортували мене й мого сина до Відня, а чоловіка забрали до концтабору в Нірадгазі. Ще впору вдалося мені його видобути з цього табору, де «культурні» мадяри били й катували національно усвідомлену молодь і селянство Карпатської України...»


Франко-Ключко А. Іван Франко і його родина: Спомини. — Торонто: Ліга визволення України,1956.


Коментарі (0)

Додати коментар
Введіть число
 
Використання матеріалів сайту дозволено тільки за згодою редакції "Irshava News" та наявності активного гіперпосилання на джерело. Всі права на тексти, зображення і відео належать їх авторам.
Підписка Контакти
RSS irshava.news@gmail.com
Facebook +38 096 730 15 29
ВКонтакте
Партнери
© 2014 Irshava News