• 10:46 AM
  • субота , 7-грудня-2019

Післядубрівські футбольні роздуми

  • 7/10/2015
  • Перегляди 1641
  • Коментарі 3

Футбол – найбільш масовий вид спорту в нашім краї. Та вболівають у селах люди по-різному.

Футбол – наймасовіший вид спорту в нашому краї. Саме він найчастіше є віддушиною чи своєрідним дозвіллям у вихідний день для більшості мешканців закарпатських сіл. Та вболівають у селах люди по-різному. Культура поведінки залежить від виховання, темпераменту та поводження впливових осіб (сільського голови, президента клубу чи успішного підприємця) й інколи перетинає рамки дозволеного. 

Часто ці інциденти трапляються під час районних чемпіонатів. Зустрічаються справжні неадеквати в уболівальницькому середовищі. Вони приходять на матч уже підігрітими алкоголем і просто не здатні стримати свої емоції. Окрім образливих вигуків на адресу учасників матчу (найчастіше об’єктом словесної екзекуції стає суддя), інколи в хід ідуть кулаки, ноги чи інші частини тіла, адже кривдники вважають: джерелом усіх бід, зокрема й особистих є не хто інший, як арбітр.

Подібний інцидент трапився під час 10-го туру чемпіонату Іршавського району в с.Дубрівка, де місцева команда «Дружба» в рідних стінах приймала колектив «Виноградар» із Великого Раківця. Місцева публіка, яка вже встигла звикнути до перемог своїх футболістів, мабуть, не очікувала, що молодий великораковецький колектив змусить понервувати та улюбленій команді доведеться витягувати м’яч із власної сітки воріт. Та саме так і сталося – на 11-й хвилині «Виноградар» повів у рахунку. Після цього матч набув нервового характеру, із великою кількістю єдиноборств у центрі поля та частими фолами. Правда, ще до завершення першої половини зустрічі дубрівчани зуміли відновити статус-кво й зрівняли рахунок у грі. 

І все ж неприємна подія трапилася під час виходу суперників за межі поля на перерву. Арбітр зустрічі розмовляв із керівником команди господарів, як раптом один із вболівальників непомітно, але наче скажений пес, стрімголов понісся на футбольного суддю з єдиною метою – побити. Правда, здійснити задумане завадив очільник ФК. Суддя матчу закликав дільничного інспектора утихомирити буйного вболівальника й запротоколювати цей факт. Наскільки відомо вашому покірному слузі, на місці події жодного документу правоохоронець не склав. Тим не менше, арбітр уписав до рапорту про цей факт. Тепер цікаво, яке рішення прийме районна федерація, адже за безпеку проведення змагань відповідальність несе команда-господар. Звісно, така поведінка людейм– це варварство й дикість, які не мають права на існування в ХХІ столітті. Якщо подібні ганебні явища не викорінити, то про футбол, на який можна приходити з дітьми, сім’ями, можна забути, а відпочинок просто буде небезпечним для здоров’я. Та й відомо, що будь-який злочин має бути покараний, бо безкарність штовхає на скоєння іншого – факт давно відомий. Сама ж гра завершилася мінімальною перемогою господарів, які в другому таймі домінували на полі й зуміли скористатися зі своєї переваги, забивши красень-гол.

Окремо б зупинився на організації змагань. Через брак арбітрів (зрозуміло, що після таких інцидентів мало хто хотітиме піддавати загрозі своє життя) федерація знайшла вихід із ситуації, зобов’язавши команду-господаря надавати арбітру в поміч двох асистентів. При цьому вони повинні мати відповідне посвідчення. Утім навряд чи іршавські футбольні функціонери бачили в лице асистентів, які допомагали арбітру під час згаданого матчу. На перший погляд, одному з них років під 60, інший має взагалі далеко пенсійний вік. Якщо молодший помічник рефері ще трохи бігав по лінії, то старший його колега в більшості випадків просто стояв у центрі поля або ж неквапливо рухався в той чи інший бік та махав прапорцем на власний розсуд (адже зафіксувати офсайд, не будучи на одній лінії із захисником, практично неможливо). Звісно, в переважній більшості дії такого асистента були на користь «Дружби».

По-людськи, мені шкода команду гостей, яка інколи боролося не проти 11 гравців, а проти 13 опонентів (справжніми помічниками «Дружби» сміливо можна називати двох «лайнсменів»). Думаю, така система арбітражу, яку запровадила Іршавська федерація, руйнує сам принцип гри у футбол. Гадаю, щоб установити хоч якийсь паритет, то слід зобов’язати команд-учасниць поєдинку надавати на матч по-одному представнику в асистенти арбітра. Ідеально б було мати повні суддівські бригади, але брак кваліфікованих кадрів за такого стану –хронічна проблема для районного футболу. Хоч трапляється, коли на матч може приїхати повністю укомплектована бригада арбітрів. Для цього одна з команд заздалегідь до матчу повинна додатково замовити асистентів арбітра й заплатити за їх послуги. Таку розкіш собі можуть дозволити так звані багаті команди, які борються за призові місця – із Заріччя, Дубрівки, Сільця чи Арданова. Іншим доводиться грати на виїзді проти 13-ти опонентів, зате вдома такою ж монетою повертають усе суперникові (правда, якщо останні не замовлять аситентів). Ось таким нині є іршавський футбол. 

Семен МИХАЙЛИК

Коментарі (3)
Гравець
7/16/2015 9:22:18 AM  |  IP: 37.229.85.***
Учасник - то напиши нероздуту.
Учасник
7/11/2015 12:49:13 PM  |  IP: 92.113.130.***
Писати такі роздуті статті, це як мінімум низько. Якщо і справді судді загрожувала небезпека, то Він міг зупинити гру після 1 тайму. Вам треба краще поміняти своїх інформаторів, щоб не вводити читачів у оману
Учасник
7/11/2015 12:49:07 PM  |  IP: 92.113.130.***
Писати такі роздуті статті, це як мінімум низько. Якщо і справді судді загрожувала небезпека, то Він міг зупинити гру після 1 тайму. Вам треба краще поміняти своїх інформаторів, щоб не вводити читачів у оману

Prev1Next
Додати коментар
Введіть число
 
Використання матеріалів сайту дозволено тільки за згодою редакції "Irshava News" та наявності активного гіперпосилання на джерело. Всі права на тексти, зображення і відео належать їх авторам.
Підписка Контакти
RSS irshava.news@gmail.com
Facebook +38 096 730 15 29
ВКонтакте
Партнери
© 2014 Irshava News